Тема: Уява і фантазія в творчості архітектора. Біоніка. Природні аналоги в архітектурі. Творча робота «Місто майбутнього».

Мета: 1. Поглиблювати знання про архітектуру як про вид образотворчого мистецтва; ознайомити з основними принципами біоніки; дати поняття про роль уяви в та фантазії у роботі архітекторів.

2. Розвивати творчу уяву, фантазію, образне, логічне, просторове мислення, вміння аналізувати та узагальнювати.

3. Виховувати в учнів спостережливість до об'єктів та явищ природи, небайдужість до сучасного екологічного становища нашої планети.

Обладнання: ТЗН (мультимедійний проектор, комп'ютер, слайди із зображенням архітектурних проектів, фото архітектурних споруд, репродукції картин відомих художників).

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; акварельні фарби або гуаш (на вибір учнів), ємність для води, пензлі.

Хід уроку.

         І. Організаційний момент.

         ІІ.Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізаціяопорнихзнань і вмінь.

Бесіда з учнями про архітектурністиліминулого

         Наша сьогоднішня тема стосується архітектури майбутнього.Але, щоб будувати своє майбутнє, людина повинна використовувати досвід минулого. Тож давайте пригадаємо, які архітектурні стилі ми з вами вивчали на минулих уроках (античний стиль, романський , готика, ренесанс, бароко, класицизм, модерн).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя

         Уява і фантазія у творчості архітектора відіграють роль, можливо, більшу, ніж у творчості художника. Адже картину, яка «застаріла», можна заховати чи віддати в музей, чого не зробиш з власною квартирою чи будинком. Отже, архітектор повинен дивитися на багато років вперед і проектувати будинки з урахуванням вимог майбутнього суспільства. І саме несподівані проекти та ідеї дають новий поштовх до розвитку архітектури як мистецтва.

         Спроби здійснити проект ідеального міста майбутнього здійснювалися архітекторами ще здавна. Особливо багато таких проектів було у ХХ столітті. Наприклад, італійський архітекторАнтоніоСант-Еліа встиг створити декілька десятків графічних аркушів, на яких зобразив місто високих споруд, пронизаних шахтами ліфтів, зв'язаних мостами для горизонтальних транспортних комунікацій, міста, в якому немає місця зелені. Такі проекти створювалися під впливом тогочасного технічного прогресу (створення автомобіля, дирижабля тощо).

         А навесні 1987 р. розпочався цікавий експеримент: група англійських та американських добровольців на чолі з Джоном Алленом та Марком Нельсоном оселилася для річного перебування у «Біосфері-2», побудованій в пустелі Арізони. Це був комплекс споруд, здатний, як передбачалося, впродовж 100 років само підтримуватися. Там був океан завглибшки 10 м і всі види ландшафтів у мікромасштабі. Величезні оранжереї повинні були забезпечувати мешканців киснем і продуктами харчування. Також у комплексі існували тварини (риби, кози, мікроорганізми). Проте «Біосфера-2» не стала ідеалом взірця міста майбутнього.

         Японські архітектори розробили проект міста, яке умовно називають «зелений поплавок» діаметром в 3 км, що знаходитиметься на гратчастій 7-тонній плаваючій базі. У центрі – хмарочос заввишки до 1000 м. Жити можна буде в зоні верху, а в «стовпі» розташовуватимуться заводи, фабрики, що виготовлятимуть все необхідне. На низу буде зона «наземного лісу». Автори проекту стверджують, що нові міста стануть безвідходними: не викидатимуть в атмосферу парникові гази, а усе сміття перероблятимуть для отримання енергії. Планується, що дрейфувати «поплавки» будуть у зоні екватора, де стабільний клімат. Перший осередок планують спорудити до 2025 року.

Також плаваючі міста розробляють голландські вчені з метою порятунку від повеней, змін клімату і глобального потепління.Про такі проекти можна говорити ще дуже довго. Їх є дуже багато, деякі вже втілюються вжиття і з фантастики перетворюються на реальність (Вчитель доповнює свою розповіддю демонстрацією ілюстративного матеріалу за допомогою мультимедійного обладнання).

         Отже, фантазія та уява у роботі архітектора, що планує такі проекти, має велике значення. Можливо, несподіваною інформацією для вас стане те, що джерелом для творчості може бути природа – форми та організми, які нас оточують. Тільки треба добре придивитись до світу, який нас оточує і у звичайному побачити незвичайне. Протягом багатьох століть люди вивчали природу і особливості живих організмів почали використовувати в техніці та архітектурі (Вчитель демонструє зразки архітектурних споруд, що виконані із застосуванням біоніки). Біоніка–це наука, спрямована на застосування знання конструкцій і форм, принципів і процесів живої природи в техніці та будівництві.

V. Практична діяльність учнів.

Постановка практичного завдання

         Ви ознайомилися зі спробами багатьох архітекторів створити ідеальне місто майбутнього з урахуванням різних вимог: екологічної ситуації, глобальних кліматичних змін, зростаючого населення. Сьогодні ви також маєте можливість спробувати себе в ролі архітектора та створити свій варіант міста майбутнього.

         Як ви вже побачили, джерелом для творчості може стати будь-що: сучасні споруди і старовинні замки, казки, фантастичні історії, фільми, художні твори, а також природні форми (Вчитель демонструє твори художника Р. Макколла).

Виконання практичного завдання

         Учні виконують творчу роботу, самостійно обираючи техніку виконання. Учитель здійснює контроль над роботою учнів, при потребі надає поради. Важливим завданням вчителя є спонукання дітей проявляти творчу фантазію, застосовувати знання про правила перспективи, отримані на попередніх уроках.

VІ. Підсумок уроку.

         Учитель разом з учнями обговорює результати практичної діяльності: який обсяг роботи вони виконали, чи продемонстрували в своїх творчих роботах фантазію, розуміння основних правил перспективи, наскільки вміло використовували певні художні матеріали для втілення творчого задуму.

         Обсяг завдання не дозволяє завершити його за один урок, тому учням пропонується зробити це в позаурочний час.